9–10 липня 2026 року в Університеті Генуї відбулася координаційна зустріч консорціуму міжнародного проєкту «Університети — громади: посилення співпраці» (UNICOM), який реалізується за підтримки програми Європейського Союзу Erasmus+ у сфері розвитку потенціалу вищої освіти.
Зустріч об’єднала представників українських та європейських університетів, громадських організацій та інших партнерських установ. Її учасники підбили підсумки реалізації основних напрямів проєкту, оцінили отримані результати, обговорили діяльність центрів UNICOM в українських університетах та визначили пріоритети завершального етапу роботи. Особливу увагу було приділено підготовці Дорожньої карти розвитку Третьої місії університетів і Національної методології оцінювання Третьої місії закладів вищої освіти України.
Відкрив зустріч представник Університету Генуї Гвідо Аморетті. Координаторка проєкту Діана Спулбер представила основні досягнення консорціуму, поточний стан виконання запланованих завдань та подальші кроки. У своєму виступі вона зосередила увагу на прогресі в досягненні цілей проєкту, підготовці рекомендацій для державної політики, стратегічних пріоритетах, заходах із забезпечення сталості та подальшому використанні результатів UNICOM. За словами Діани Спулбер, завершальний етап проєкту має бути спрямований не лише на узагальнення виконаної роботи, а насамперед на закріплення її результатів у діяльності університетів:
«Наше завдання — забезпечити, щоб створені в межах проєкту моделі, центри та інструменти продовжували працювати й після завершення фінансування, підтримуючи сталу співпрацю університетів із громадами»
Однією з центральних тем зустрічі стало представлення результатів Робочого пакету 3 проєкту, присвяченого розробленню та апробації моделей співпраці університетів із громадами. Саме в межах цього напряму партнери перевіряли, як університети можуть стати відкритими, надійними та корисними партнерами для громад в умовах війни, відновлення і суспільних трансформацій. Взаємодія університетів із громадами розглядалася як важливий чинник соціальної згуртованості, стійкості, сталого розвитку та добробуту України.
У межах проєкту українські університети розвивали програми відкритого університету, організовували публічні лекції, навчання і практичні заходи для представників громад, залучали студентів до розв’язання реальних місцевих проблем та впроваджували моделі волонтерства. Центри UNICOM стали організаційною основою для поєднання експертного потенціалу університетів із конкретними потребами громад.
Представляючи результати цієї роботи, Олена Мельник підкреслила, що ключовим досягненням є не просто кількість проведених заходів:
«Головний результат — це не перелік подій, а цілісний ланцюг підтверджених змін: інституційні правила, погоджені плани роботи, реалізовані пілотні ініціативи та напрацювання, які можна повторно використовувати».
Таким чином, у межах проєкту відбувся перехід від окремих громадських ініціатив до системної та інституційно закріпленої взаємодії. В університетах було розроблено або вдосконалено внутрішні положення про співпрацю з громадами, сформовано річні плани діяльності центрів UNICOM та апробовано практичні заходи, адаптовані до регіональних потреб.
Важливою частиною програми стало представлення досвіду українських університетів та громадських організацій. Партнери розповіли про поточні практики залучення громад, взаємодію закладів вищої освіти з органами влади, громадськими організаціями, молоддю та іншими заінтересованими сторонами. Учасники обговорили виклики й можливості реалізації Третьої місії на місцевому рівні, зокрема в умовах воєнного стану, переміщення університетів і необхідності підтримувати громади, які постраждали від війни. З презентаціями учасників можна познайомитись за посиланням.
Під час обговорень було наголошено, що сила мережі UNICOM полягає у поєднанні спільної моделі діяльності центрів із регіональною специфікою кожного університету. Заклади-партнери зосереджувалися на різних напрямах — соціальній стійкості, громадському здоров’ї, реабілітації, цифровізації, зеленому відновленні, розвитку сільських територій, інформаційній безпеці, верховенстві права, підтримці ветеранів, переміщених і прифронтових громад.
Окремий блок роботи було присвячено центрам UNICOM та перспективам їх подальшого функціонування. Представники партнерських університетів презентували структуру центрів, їхню роль у підтримці співпраці між університетами й громадами, поточну діяльність та досвід реалізації ініціатив у своїх закладах.
Під час стратегічного круглого столу учасники обговорили моделі управління центрами UNICOM, їх інституційну інтеграцію в структуру університетів та стратегії сталого розвитку. Особливу увагу було приділено тому, як забезпечити продовження діяльності центрів після завершення проєкту, зберегти сформовані партнерства та включити взаємодію з громадами до довгострокових стратегій закладів вищої освіти.
Важливою складовою зустрічі стала робота над Національною методологією оцінювання Третьої місії закладів вищої освіти України. Партнери обговорили структуру методології, можливі напрями оцінювання та систему індикаторів, за допомогою яких можна визначати внесок університетів у розвиток суспільства, громад, регіонів та країни.
Для поглиблення цієї роботи відбулася окрема зустріч із проректором Університету Генуї, відповідальним за Третю місію, та членами Ради Університету Генуї з питань Третьої місії. Італійські колеги представили методологію, організаційні механізми та систему оцінювання Третьої місії, що застосовуються в Італії. Програма координаційної зустрічі передбачала окреме представлення досвіду оцінювання Третьої місії Університету Генуї, а також спільне обговорення методології та відповідних індикаторів за участю членів університетської ради.
Особливий інтерес викликав досвід Університету Генуї, який, за інформацією, представленою під час зустрічі, посідає друге місце серед університетів Італії за результатами реалізації Третьої місії. Учасники ознайомилися з тим, як в університеті збирають і систематизують дані, визначають суспільний вплив різних видів діяльності, оцінюють взаємодію з громадами та враховують результати такої роботи в університетському управлінні.
Представлений італійськими колегами досвід став особливо цінним для українських партнерів, які працюють над створенням Національної методології оцінювання Третьої місії. Ознайомлення з практиками Університету Генуї дало змогу зіставити українські напрацювання з європейськими підходами, уточнити можливу систему показників та обговорити, як адаптувати міжнародний досвід до особливостей української системи вищої освіти, умов війни та завдань майбутнього відновлення.
Підсумовуючи роботу, Гвідо Аморетті наголосив на важливості спільного бачення партнерів щодо подальшого розвитку проєкту, сталості центрів UNICOM і практичного застосування напрацьованих методичних та інституційних рішень. Завершальні обговорення були присвячені узгодженню подальших дій, доопрацюванню методології оцінювання Третьої місії та визначенню пріоритетів фінального етапу реалізації проєкту.
Координаційна зустріч у Генуї стала важливим кроком до завершення проєкту UNICOM та водночас відкрила нові перспективи для подальшої співпраці. Вона підтвердила готовність партнерів не лише завершити заплановані завдання, а й забезпечити довгострокове використання створених моделей, методик і практик.
Результати зустрічі сприятимуть інституційному зміцненню Третьої місії українських університетів, розвитку сталої взаємодії між закладами вищої освіти та громадами, а також формуванню національної системи оцінювання суспільного внеску університетів у стійкість, відновлення та сталий розвиток України.
