30 січня 2026 року в онлайн-форматі відбулася міжнародна дисемінаційна конференція «Зелена місія університетів та сталий розвиток спільнот», організована в межах реалізації проєкту Erasmus+ KA2 UNICOM – “Universities – Communities: Strengthening Cooperation”.
Захід став майданчиком для фахового обговорення ролі університетів у зеленому переході, кліматичній адаптації, сталому розвитку спільнот і післявоєнному відновленні України в контексті політик Європейського Союзу. У конференції взяли участь представники університетів, науковці, викладачі, студенти та представники громад.
З вітальним словом та вступною доповіддю виступила Діана Спулбер, яка зосередилася на викликах імплементації Європейських цілей сталого розвитку в діяльність закладів вищої освіти. У своїй презентації вона підкреслила, що університети відіграють ключову роль не лише як освітні інституції, а й як драйвери змін у громадах — через освіту, дослідження та третю місію.
«Стійкість і сталий розвиток мають бути вбудовані в університетське управління, освітні програми та взаємодію з громадами, а не існувати як окремі ініціативи», — наголосила спікерка.
Професорка Марія Нестерова, національна координаторка проєкту UNICOM, представила доповідь, присвячену соціальним вимірам “зеленого переходу” та європейській практиці їх урахування. Вона звернула увагу на ризики соціальної нерівності, питання справедливого переходу та принцип ЄС «ніхто не має бути залишений позаду».
«Зелений перехід — це не лише екологічна, а передусім соціальна трансформація, яка потребує довіри до інституцій, участі громадян і чіткої комунікації», — підкреслила Марія Нестерова.
Окремий практичний блок конференції був присвячений проблемі ґрунтів, пошкоджених унаслідок війни. Олена Мельник представила результати досліджень з оцінки забруднення ґрунтів, методів моніторингу та ремедіації, а також досвід співпраці університету з сільськими громадами.
«Якісні дані про стан ґрунтів є основою для управлінських рішень, продовольчої безпеки та відновлення аграрних територій», — зазначила доповідачка.
Світлана Лукаш зосередилася на темі зеленого відновлення України та нових вимог до громад у сфері кліматичної адаптації. У доповіді було представлено систему документів адаптаційного планування та підкреслено, що з 2026 року розроблення відповідних стратегій і планів стане обов’язковим для органів місцевого самоврядування.
«Адаптація до змін клімату — це не додатковий тягар для громад, а інструмент зменшення ризиків і підвищення стійкості», — наголосила спікерка.
Про роль лісосмуг у досягненні цілей Європейської зеленої угоди розповіла Світлана Ярощук. У доповіді було акцентовано на значенні захисних насаджень для кліматичної адаптації, збереження біорізноманіття, регуляції водного режиму та захисту ґрунтів.
«Лісосмуги — це не втрата сільськогосподарських площ, а довгострокова інвестиція у родючість ґрунтів і стабільність врожаїв», — зазначила доповідачка.
Наталія Волченко присвятила свою презентацію взаємозв’язку Європейської зеленої угоди, підходу Farm to Fork та права на достатнє харчування. Вона підкреслила, що сталий розвиток харчових систем має поєднувати екологічні вимоги з соціальними компенсаторами, щоб уникнути негативного впливу на вразливі групи населення.
«Стійкість без доступності може призвести до соціальної кризи, тому продовольча політика має враховувати як екологічні, так і соціальні наслідки», — підкреслила спікерка.
Завершальною стала доповідь Наталії Капінос, присвячена екологічній мережі як просторовому інструменту зеленої трансформації територій. Було продемонстровано, як екологічні коридори, природоохоронні землі та зелені насадження формують екологічний каркас територій і сприяють сталому землекористуванню.
Проведення конференції стало важливим етапом дисемінації результатів проєкту UNICOM та сприяло поглибленню діалогу між університетами і громадами щодо практичної реалізації європейських підходів до зеленого переходу та сталого розвитку.
* – Захід підготовлено в межах реалізації проєкту 101083077 – UNICOM — ERASMUS-EDU-2022-CBHE, що фінансується Європейським Союзом. Висловлені думки є відповідальністю авторів і не обов’язково відображають позицію ЄС або EACEA.