Саме такий горизонт планування подальшого розвитку третьої місії Університетів України може бути встановлений на поточному етапі імплементації найкращих європейських практик та підсилення власних позицій в громаді та на ринку освітніх послуг принаймні консорціумом університетів-учасників проєкту ERASMUS +KA 2 CBHE «Університети місцеві громади: підсилення взаємодії» (UNICOM №.101083077).
Воркшоп «Третя місія університетів: методологія оцінки та підходи», який пройшов 23 вересня 2024 в онлайн форматі, відкривали спікери – експерти з Міністерства освіти і науки України, які відзначили необхідність використання системного підходу до розвитку та оцінювання третьої місії Університетів. Експертка Олександра Лактіонова зауважила, що ці процеси ускладняються через різноманітність векторів розвитку третіх місій Університетів в громадах, що позначається на індикаторах та показниках оцінювання, в тому числі в поза академічній сфері.
Марина Мруга відзначила, що орієнтація на результат є основою для оцінки діяльності Університету в розвитку третьої місії. Також, державний експерт розповіла про доцільність використання в Україні італійського досвіду фінансового стимулювання розвитку третьої місії Університетів, який було досліджено під час навчальних візитів до Університету Генуї (Італія) та досвіду Греції, в аспекті дослідження результатів університету в динаміці, порівнюючи не з іншими ЗВО, а з самим собою для виявлення подальших точок зростання.
Експерткою пропонується узагальнити доказову базу стимулювання третьої місії в Університетах консорціуму, а також в рамках проєкту, вирішити питання необхідності оцінювання Міністерством результатів розвитку третьої місії українських Університетів, усвідомлюючи можливі негативні фактори як формалізація процесу тощо.
Певною мірою, оцінку третьої місії Університетів вже проводить Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, про що розповіла Наталія Стукало, – заступниця голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. В доповіді було відзначено, що при акредитації освітніх програм проводиться аналіз факторів взаємовпливу із зовнішнім середовищем.
Також, національне агентство підтримує різноманітні університетські ініціативи зі стійкого розвитку в повоєнний період, а також «зелені» проєкти і такі, що спрямовані на забезпечення миру. Агентство склало свій власний рейтинг Університетів, 33 з яких відповідають глобальним цілям стійкого розвитку.
Головний спікер воркшопу – професор Торстен Кліу (Thorsten Kliewe), голова акредитаційної ради підприємницьких та залучених університетів (Німеччина), розповів про сучасні підходи до оцінки третьої місії Університетів Європи, Німеччини зокрема.
Європейські Університети плідно працювали над становленням третьої місії та індикаторами, які визначають її ефективність і вплив на громаду. Дискусійним та важливим є питання як громада розуміє діяльність сучасних Університетів і як можна виміряти їх вплив на розвиток громад: «making impact – measuring impact».
Спікер надав порівняльний аналіз підприємницьких та залучених університетів, відзначивши, що перші сфокусовані на капіталізації та економічному ефекті, а інші зосереджують освітню та наукову діяльність на потребах бізнесу та суспільства.
Представлений професором аналіз моделі по досягненню результатів в розвитку третьої місії підтвердив необхідність змін в системі прийняття рішень та стратегіях Університетів з метою досягнення встановлених цілей, включаючи додаткові бенефіти, не лише Університетами, но й громадою.
Наприкінці першої сесії професор Т.Кліу надав посилання для самооцінки Університетами-учасниками воркшопу власної поточної третьої місії, а також відзначив, що через 10 років Університетами-флагманами стануть акцентовані на третій місії Університети.
Друга сесія воркшопу була присвячена оцінці підприємницьких університетів, діяльність яких сфокусована переважно на : стійкості, нетворкінгу, бізнесі, стартапах тощо.
Індикатори, які використовуються для оцінки розвитку третьої місії Університету залежать від специфіки діяльності самого Університету. Однак, акредитаційний комітет, який представляє професор, в своїй діяльності керується теоретичними моделями, рейтингами, результатами самооцінки та відгуках зовнішнього середовища.
В якості висновків, професор Т. Кліу відзначив, що для оцінки діяльності підприємницьких університетів треба використовувати декілька підходів, розуміти, що всі Університети – різні, тому індикатори мають бути релевантними університетській діяльності.
В продовження воркшопу професор Т. Кліу представив підходи до оцінки залучених Університетів.
Доповідь професора була сфокусована на причинах залучення університетів в розвиток громад. У порівнянні з США, Великобританією та Німеччиною розповів про рамки взаємодії для розвитку та визнання третьої місії Університетів.
Наприкінці воркшопу кожен з учасників мав можливість поставити питання та зробити висновки щодо розвитку третьої місії власного Університету за допомогою запропонованої професором Т. Кліу програми самооцінювання.
Організатори висловили вдячність усім учасникам та підкреслили важливість воркшопів як десименаційних заходів, що дозволяють не лише удосконалити власну роботу, користуючись новими знаннями, а й залучити інші інституції для системного опрацювання питань трансформацій в системі вищої освіти в Україні.
